Вчитель біології
Кухар Світлана Василівна
Кожна людина народжується із зернятком у руці.
Тільки треба знайти те поле, де це зерно
найкраще проросте.
(Народна мудрість)
Однією з актуальних проблем сучасної загальноосвітньої школи є
активізація пізнавальної активності. Розв’язання цієї проблеми багато в чому залежить
від правильного визначення суті поняття «пізнавальна активність». Під
активізацією навчальної діяльності я розумію цілеспрямовану діяльність учителя
щодо стимулювання пізнавальної активності школяра. Пізнавальна діяльність
сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню основами природничо –
наукових знань, творче мислення. На рівень активізації пізнавальної активності
впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями, успішність та настрій
самих учнів. Тільки співдіяльність учителя та учнів забезпечує активну
навчальну діяльність класу на уроці. Дії учителя, які спонукають учня до
старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчальної
діяльності та знань, слугують засобами активізації.
Сучасний урок з біології має забезпечити нормальне функціонування й
розвиток дитячого організму. Урок не тільки навчає, але й виховує. Головне на
уроці – виховання допитливості, прагнення пізнати непізнане, дізнатись
нове про відоме. Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я
намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню, а саме мотиваційному аспекту
уроку. Інтерактивна модель навчання передбачає: сприятливий клімат на
уроці, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями «на
рівних». Учитель перестає бути єдиним джерелом інформації, є рівним учасником.
У ході навчання за цією моделлю учень вчиться робити вибір, шукати і
аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі
аргументи. Інтерактивна модель навчання сприяє формуванню навичок і
вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає
учителю можливість стати справжнім лідером дитячого колективу. Кредо
інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те , що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я бачу, чую, обговорюю й роблю, я одержую знання і вміння.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Г.Муртазін у книжці «Активні форми і методи навчання біології» виділяє
методи активного навчання з числа традиційних. В своїй роботі я
використовую запропоновані Г.Муртазіним активні методи: дискусії,
самостійна робота з підручником, самостійна робота з дидактичним матеріалом,
евристична (пошукова) бесіда, проблемний виклад, самостійне розв’язування розрахункових
і логічних задач. У практиці своєї роботи, з метою формування ключових
компетентностей, здійснення соціалізації учнів, на уроках найчастіше я
використовую такі технології:
- колективно – групового навчання;
- кооперативного навчання;
- ситуативного моделювання;
- обговорення дискусійних питань;
- нові
інформаційні технології.
При використанні технології колективно – групового навчання я
помітила, що така методика більше і краще дає можливість учням
спілкуватися, висловлювати власну думку, приймати рішення, виділяти головне,
аналізувати ситуації. Дуже ефективним методом «мозкова атака» я користуюсь
при проведенні актуалізації опорних знань і вмінь учнів. Такий
метод дає змогу учням використовувати свої інтелектуальні можливості для
швидкого та ефективного виконання завдання. Дуже часто я застосовую такий
прийом як “ Дерево проблем” – інтеракція, за якої відбирається потрібна
інформація, здійснюється зв'язок, між окремими поняттями, учні вільно
висловлюють свої думки, приймають складні рішення. Так, на уроці біології в 9
класі, вивчаючи тему «Єдність людини та довкілля», учні складають асоціативний
кущ. На етапі вивчення нового матеріалу я використовую прийом «Джигсоу» -
стратегія при якій учні працюють у групах, вивчаючи окреме питання. Після проведення
досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому
класу. При цьому відбувається спільне засвоєння великої кількості інформації за
короткий час.
Так, під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на
нервову систему і поведінку людини» працювало чотири групи.
І група - досліджувала проблему впливу алкоголю.
ІІ група - досліджувала проблему впливу токсичних речовин.
ІІІ група - досліджувала проблему впливу наркотиків.
ІV група – соціальні наслідки і профілактику.
Працюючи у групі, у нагороду за вміння слухати та співпрацювати учні
отримують колективну мудрість інших.
На уроках я дуже часто застосовую таку стратегію навчання як асоціювання
або гронування. В ході якої, учні вільно і відкрито висловлюють свої
думки, здійснюють зв’язки між окремими поняттями. Така робота спонукає учнів до
саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цю роботу я проводжу в такій
послідовності:
·
записую центральне поняття на дошці;
·
учні записують всі поняття, пов’язані з центральним словом;
·
разом або вибірково встановлюємо зв’язки.
У практиці своєї роботи я використовую елементи досвіду роботи вчителя
біології Хмільницької ЗОШ I-III ст. НВК №1, Вінницької області
Кулініч Ольги Миколвївни.
Досвід роботи цієї людини показує, що навчання буде дієвим і корисним
тільки тоді, коли учні будуть зацікавлені в опрацюванні матеріалу. Багато
елементів досвіду Ольги Миколаївни я використовую на своїх уроках, і бачу їх
ефективність. Так улюбленим для учнів 7 класу є складання казок. Наприклад, до
теми «Плоди», «Водорості», «Діти сонця». У старших класах учням дуже
подобається представляти знання у формі схем, опорних
таблиць.
Велику користь приносять такі технології як робота в парах, трійках,
малих групах. У групах організовую різні форми роботи: обговорення
проблеми, пошук ідей, створення проекту. Застосування таких технологій сприяє
розвитку критичного мислення, здатності аналізувати, зіставляти ситуації,
приймати рішення. На своїх уроках ми дуже часто з учнями граємо. Девіз
таких уроків: «Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості».
Я використовую імітаційні, сюжетно – рольові, ігри – подорожі. Імітаційні
ігри можна використовувати, коли вивчаються процеси, явища, наприклад, в
11 класі під час вивчення форм природного добору пропоную зобразити
стабілізаційний, рушійний добір. Ігри – подорожі подобаються учням
6 класу, так, вивчаючи тему «Папоротеподібні», здійснюємо подорож від
станції до станції, при цьому учні не тільки вивчають особливості будови і
життєдіяльності папоротеподібних, а й знайомляться з традиціями та обрядами
українського народу, його культурною спадщиною. Сюжетно – рольові ігри я
використовую при проведенні уроків у 9 класі. Виконуючи ролі
представників різних соціальних груп, учні відстоюють позиції свого персонажу
та висловлюють свої точки зору щодо проблеми, а також з’ясовують її соціальну
значимість. Так, при вивченні тем «Терморегуляція», «Дихання», «Харчування і
травлення», учні виступають у ролі лікаря, пацієнта, еколога, юриста.
Вивчаючи теми учні не тільки оволодівають теоретичними знаннями, а й
вчаться надавати першу допомогу у разі ушкодження певної системи, отримують
велику кількість корисних життєвих порад.
Однією з важливих задач, я вважаю, – навчити дітей
дискутувати. В цьому мені допомагають такі інтерактивні технології як метод
«Прес»,«Займи позицію». Під час таких уроків ми ведемо широке обговорення
спірних питань. Цінність цих технологій полягає в тому, що вони сприяють
розвитку особистісних якостей, творчих здібностей, розвитку критичного
мислення, здатності аналізувати питання, вміння висловлювати свою думку і чітко
дотримувати її.
Під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову
систему і поведінку людини. Соціальні наслідки і профілактика наркоманії»
використовую метод «Займи позицію», де учні висловлюють свої думки з проблем:
«Алкоголь – стимулятор чи отрута?», «Наркотики – ліки чи смертельна загроза?».
В 11 класі, вивчаючи тему «Біотехнології», пропоную дискусію з проблеми
клонування, де учні висловлюють своє бачення цієї проблеми та з’ясовують,
гуманне чи антигуманне клонування організмів.
Розробляючи свої уроки я завжди пам’ятаю, що урок є урок, і кожен учень
повинен одержати обов’язковий мінімум знань, передбачений програмою. Тому
особливе значення я приділяю на уроках роботі з підручником, джерелами
додаткової літератури, проводити лабораторні роботи за інструкціями, вміння
спостерігати, фіксувати отримані результати й на їхній підставі робити
висновки. Інтерактивне навчання, елементи якого, я
впроваджую в свою роботу, спрямовує роботу учня на зв'язок навчання
з повсякденним життям, грамотне користування біологічними
знаннями. При проведенні лабораторних та практичних робот ми використовуємо
живі, гербарні зразки. Учням дуже подобаються уроки – спостереження. Так, при
вивченні теми «Цитоплазма та її компоненти» в 10 класі, учні затамувавши
подих, спостерігали під мікроскопом рух цитоплазми у клітинах лусочки цибулини
та алое. А учні 7-го класіу, знайомлячись із зовнішньою будовою та способом
пересування дощового черва, дуже уважно знаходили всі частини тіла
особини, та слідкували за способом пересування черв`яка. Дуже важливе значення
я приділяю на уроках розвитку екологічного мислення. Вивчаючи кожну тему, ми з учнями
обговорюємо сучасний стан природи та з’ясовуємо шляхи
збереження рослин та тварин. Особливе значення має підкріплення
екологічних знань на практиці, тому провівши лабораторну роботу з вивчення
дощового черва, ми всіх особин винесли і випустили до місця їх існування.
Велику увагу надаю роботі з комп’ютером та інформаційним технологіям.
Використовую програми та електронні засоби навчального призначення – ППЗ
«Біології 6-11 кл.», «Анатомія людини 8-9кл.»,«Біологія. Енциклопедія» та
ін.
Учні, які проявляють особливий інтерес до вивчення предмета, обдаровані
діти виконують більш складні завдання – створюють комп’ютерні презентації та
слайд – програми, які успішно використовую в навчальному процесі для вивчення
відповідних тем. В кабінеті біології створений банк презентацій таких як:
«Голонасінні», «Червона книга України (рослини)», «Червона книга України
(тварини)», «Земноводні», «Плазуни», «Ссавці», «Зорова сенсорна система»
та ін.
Усе це, сприяє активізації творчих здібностей учнів, реалізації творчого
потенціалу, а отже, забезпечує формування в учнів компетентностей продуктивної
творчої діяльності, спонукає їх до готовності та потреб у творчості.
Найвищими досягненнями в роботі є перемоги в олімпіадах:
2015-2016 н.р. - ІІI місце з біології в II етапі та I
місце з екології в III
етапі Всеукраїнських предметних олімпіад зайняла учениця 10 класу
Шемета Марія,
Таки чином, використання
інтерактивних технологій дозволяє максимально підвищити ефективність навчально
– виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні
залучаються до активної, творчої діяльності, процесу самонавчання,
самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, відстоювати свою позицію.
Отже, такі технології мають великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні
умови для формування ключових компетентностей учнів. Саме це завдання є
найвідповідальнішим у роботі кожного вчителя, адже воно стосується життєвих
навичок учнів, їх адаптації до життя і , зрештою, їх долі.
